ЄВХАРИСТІЙНИЙ КОНГРЕС – ІІ СВЯТА МЕСА. ВІРА ВЕДЕ ДО ЄВХАРИСТІЇ

Віра веде до Євхаристії

о. Ян Віанней OFM

Мукачівська дієцезія

ВСТУП ДО СВЯТОЇ МЕСИ

Віра для спасіння є необхідною. Кожен день, що дає нам Господь Бог, є для нас даром, який нам потрібно використати якнайкраще. Відкриймо, отже, наші серця для Його Любові і через нашу участь в цій Святій Месі поглиблюймо наші відносини з Богом.

ПРОПОВІДЬ

Дорогі мої – недавно я мав можливість підготовлювати одну старшу особу до першого християнського таїнства. До святого Хрещення.

Пояснюючи цій особі основні аспекти нашої віри, показуючи любов Ісуса до людини – було мені дуже приємно і радісно – бачити, як ця особа поглинала всім своїм серцем і душею ці знання. В її душі помалу проростало зерно віри, котре –вірю – в майбутньому переміниться в гарну рослину і видасть добрий плід.

В тому часі я рекомендував цій особі читати Святе Письмо і катехизм. Гадаю, що це дві основні книги кожен християнин повинен читати регулярно. Святе Письмо – живе Слово Бога, котре перемінює життя і серце людини. І катехизм – котрий є чудовим поясненням таємниць, пов’язаних з християнським життям, католицьким життям.

Та початкова дорога катехумена має за мету введення цієї особи на дорогу віри. Початково здобуті знання мають заохотити до індивідуальних пошуків, питань і знаходження відповідей на тему віри.

В нинішніх часах, подібно як і колись – на початку християнства – особа, котра є відповідно приготована, може визнати своїми устами віру і прийняти перше таїнство – святе Хрещення, котре відкриває їй дорогу до єдності з Богом.

Можна запитати – чи єдність з Богом можемо вже переживати тут на землі?

Віра, котру визнаємо, веде до єдності з Христом, котрий уприсутнюється в Євхаристії. Читаючи Святе Письмо, зустрічаємо людей віри,  котрі для нас є справжнім прикладом поєднання.

Першою особою є Авраам. Особа, котра повірила у Слово Бога. Авраам, вже проживши немало на землі, без наслідника, повірив, що Бог дасть йому нащадка. Повірив, що його рід буде такий чисельний, як зірки на небі. І ця віра привела його до зустрічі з Богом. В Божих очах знайшов виправдання, як пише св. Павло.

І другий свідок віри, котрий підводить нас до таємниці Втілення: Марія – Мати Ісуса.

Вона своїм FIAT – своєю поставою віри, котру виявила всьому людству у хвилини Благовіщення – в свободі і любові до Бога – дозволила на те, щоб під її серцем зачався Божий Син.

Наступило особливе з’єднання Мами і Сина, Дитини.

Наступило особливе поєднання Людини і Бога.

Чим є Віра?

Віра є особовим поєднанням людини і Бога.

Віра є ласкою. Віра є дармовим даром Бога, даром надприродним. Віра є початком вічного життя, котра плекана, піддана росту, розвитку – веде християнина до пізнання справжньої Любові. І  згодом – до споглядання Сотворителя – віч-на-віч.

Бога можемо пізнавати і досвідчувати вже тут на землі.

Ісус говорить: хто мене пізнав – пізнав і мого Отця. Ісуса можемо пізнавати у Євхаристії – котра є зосередженням і глибоким підсумуванням цілої нашої віри. Євхаристія доповнює наше християнське втаємничення. Будучи у спільноті Містичного Тіла – беремо участь з цілою спільнотою в жертві нашого Господа Ісуса.

Тому також і Євхаристія є джерелом і вершиною цілого нашого християнського життя.

Можна сказати, що там, де є Ісус – там теж є і небо. І виявляється, що вже тут на землі можемо досвідчити цього неба. Між іншим приступаючи до Євхаристії.

Це є наша відповідь на заклик Ісуса: “Хто споживає Моє Тіло і Кров Мою п’є – перебуває в Мені, а Я в ньому” (Йн 6,56).

Через нашу віру і її визнання наступає наше з’єднання з Христом у Євхаристії. Завдяки благодаті віри можемо приступити до Господнього Столу. І тоді – подібно як Марія – добровільно, в повному вільному акті нашої вільної волі – людина – відповідає на заклик Бога.

Однак не дивлячись на те, що наша віра є повна світла завдяки Тому, у Кого віримо – все ж таки  здається, що ми її певним чином переживаємо у темряві.

Цей недолік можемо доповнити у наших приватних релігійних практиках, котрі будуть підтримувати нас і будуть розвивати нашу віру, аж дійдемо до обіцяної святості. Дійдемо до повної єдності з Богом, котрий є справді присутній у Євхаристії.

­ВСЕЛЕНСЬКА МОЛИТВА

Ставши перед нашим Сотворителем, повні віри, занесімо до Нього наші прохання:

1.                Молімося за святу Церкву – спільноту віруючих в Бога, щоб її члени завжди давали свідоцтво віри і святого життя. Тебе просимо...

2.                Молімося за всіх священиків – тих, які здійснюють святі таїнства, учителів віри, духовних провідників, щоб з вірою і ревністю віддавали щоденно  Господу своє покликання і вірно в ньому перебували. Тебе просимо...

3.                Молімося за людей, що страждають, особливо близьких нашому серцю, щоб важкі ситуації свого життя в надії і вірі віддавали Ісусові Христу, а в нас віднайшли вірних приятелів. Тебе просимо...

4.                Молімося за невіруючих і тих, котрі відійшли від Бога, щоб завдяки ласці Воскреслого віднайшли дорогу до Божої Вівчарні. Тебе просимо...

5.                Молімося за померлих, щоб досвідчили Божої любові і нашої вдячності, вираженої через молитву і через добрі вчинки. Тебе просимо...

6.                Молімося, щоб Твоєю Найсвятішою благодаттю ми могли відкрити наші серця і віддатися прагненню зустрічі з Тобою під час молитви поєднання, виражаючи нашу надію і віру в Твоє нескінченне милосердя. Тебе просимо...

Боже, наш Отче, дякуємо Тобі за все в Ім’я Господа нашого Ісуса Христа і в Його Ім’я просимо про необхідні нам для життя дари. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

 АДОРАЦІЯ

Пісня: Витай між нами

Бог осяює кожну людину, що приходить у світ, і через справу створіння провадить її до пізнання невидимих справ, щоб людина навчилася прославляти Творця. Ми пішли за Його світлом, і тому зараз перед нами відкривається дорога Євангелії, щоб ми, живучи новим життя, пізнавали живого Бога, котрий постійно промовляє до людей. Простуючи в світлі Христа, довіримося Його мудрості, а віддаючи Йому щодня своє життя, всім серцем віруймо в Нього. Така є дорога віри, котрою Христос в любові провадить нас, щоб ми досягли вічного жит­тя.

Відновлення обітниць

С.:   Запитую кожного з вас:

Чи відрікаєшся гріха, щоб жити у свободі дітей Божих?

В.:   Відрікаюся.

С:. Чи відрікаєшся всього того, що провадить до зла, щоб тобою не заволодів гріх?

В.:     Відрікаюся.

С:.     Чи відрікаєшся сатани, який є головним джерелом гріха?

В.:     Відрікаюся.

С:      Чи віруєш в Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі?

В.:     Вірую.

С: Чи віруєш в Ісуса Христа, Сина Його Єдиного, Господа на­шого, який народився від Діви Марії, страждав, був розп'я­тий, помер і був похований, воскрес із мертвих і сидить пра­воруч Отця?

В.:   Вірую.

С: Чи віруєш у Духа Святого, Святу Вселенську Церкву, сопричастя Святих, прощення гріхів, воскресіння тіла і життя вічне?

В.:   Вірую.

С: Така є наша віра. Така є віра Церкви, визнання якої є нашою гордістю в Ісусі Христі, нашому Господі.

В.: Амінь.

С: Завдяки Хрещенню ми стали святинею Бога. Тому, дякуючи за всі отримані благодіяння, прочитаймо разом:

В.: В Ім'я Пресвятої Трійці, / в Ім'я Отця, який нас сотворив, / і Сина, який нас відкупив, / і Святого Духа, який нас освя­тив, / перед Пресвятою Дівою Марією, Непорочною Бого­родицею, / нашими Ангелами Хранителями, / нашими Свя­тими Покровителями / і всіма Святими, / перед зібраними тут вірними / відновлюємо укладені під час Святого Хрещен­ня обітниці. / Постановляємо жити і вмерти у святій католи­цькій вірі. / Будемо вірні Ісусу Христу і Його Євангелію. / Предвічний Отче, / допоможи нам у цьому. / Через Христа, Господа нашого, / який з Тобою і з Святим Духом живе і ца­рює на віки вічні. Амінь.

Рефрен: Бог - моє світло і моє спасіння.                    Псалом 27(26)

Господь - світло моє і Спаситель мій; *

кого убоюся?

Господь - оборонець життя мого; *

кого злякаюся?

Одного просив я у Господа і того буду шукати, *

щоб жити мені в домі Господнім усі дні життя мого,

щоб бачити красу Господню *

і відвідувати храм його.

Лиця твого шукатиму, Господи. *

Не відверни лиця твого від мене,

не відступи у гніві від слуги твого; *

не покинь мене і не погорди мною.

         Вірую, що бачитиму блага Господні *

         на землі живих.

         Надійся на Господа, кріпися, *

         нехай кріпиться серце твоє, і покладай надію на Господа.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Один Господь, одна віра, одне Хрещення, один Бог і Отець усіх.

Алілуя, Алілуя, Алілуя.

Читання святого Євангелія від Йоана   Йн 6, 44-47

Ісус сказав до євреїв: "Ніхто не спроможен прийти до Мене, коли Отець, який послав Мене, не приведе його, - і Я вос­крешу його останнього дня. Написано в пророків: усі бу­дуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчив­шися, до Мене приходить. Не кажу, щоб хтось Отця бачив, бо той тільки Отця бачив, хто від Бога. Істинно, істинно говорю вам: Хто вірує, той живе життям вічним".

Слово Господнє.

Пісня: Вірую Господи

Віра, надія, любов

Господи, я вірю, мій Господи і мій Боже. Господи, помнож мою віру. Я вір’ю, Господи, але зарадь моєму недовір’ю. Ти є Христом, Сином Бога живого. Господи, покажи нам Отця.

Чому сумуєш, душе моя – довірся Богу. Мій Боже, я розраховую на Тебе, в Тобі покладаю надію. У Твоїх руках спочиває життя моє. Господь моїм світлом і спасінням моїм, кого маю боятися? Ти Господи є вірним, перед злом захистиш мене. Ти моя довіра, наповни мене радістю і миром у вірі, щоб я збагатився в надії і силі Духа Святого.

Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе. Прийди, Душе Святий і розпали в мені вогонь Твоєї любові. Люблю Тебе, Господи, Ти моє пристановище. Хочу йти за Тобою, куди б Ти не пішов. Ти маєш слова життя вічного і нічого мене від любові Твоєї не може від’єднати.

Молитва про віру, надію і любов

Боже, Ти є Тим, в кого я вірю і Тим, кому я довіряю. Ти до нас промовляв через Твого Сина. Хочу прийняти Його радісну Новину. Ти промовляєш до мене Словом у Святій Твоїй Церкві. Ти промовляєш через ближніх і щоденні життєві події. Допоможи мені краще зауважувати Тебе у світі і більше жити вірою.

Боже, Ти є Тим, кому я довірився. Ти через життя, смерть і воскресіння Твого Сина відновив світ і його вдосконалюєш. Ти є вірний, допоможи мені жити в надії прощення, спасіння і майбутньої слави.

Господи Ісусе Христе, Ти мене покликав, щоб з Тобою я йшов до Отця. На цій дорозі завжди хочу бути з Тобою. Будь мені Словом, якого слухаю і котре наслідую. Будь мені світлом, котре мене просвічує. Будь моєю силою, що мене наповнює. Будь мені приятелем, котрий мене не залишить. Вчини мене досконалим в єдності з Тобою і дозволь дійти до щасливої вічності. Амінь. 

Пісня: Пресвята Господня Тайно

С: Молімося.

Боже, наш Отче, просвіти наші серця світлом віри та розпали полум'ям любові, щоб ми в дусі та правді віддано славили Хрис­та, Котрого в цьому Таїнстві прославляємо як нашого Бога і Гос­пода. Через Христа, Господа нашого.  В.:Амінь.

Благословення

Євхаристійний гімн

ЄВХАРИСТІЙНИЙ КОНГРЕС – І СВЯТА МЕСА. Марія і Євхаристія

Субота – 2 червня 2012 р.

Марія і Євхаристія

о. Ян Віанней OFM

Мукачівська дієцезія

ВСТУП ДО СВЯТОЇ МЕСИ

Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою! Благословенна Ти мiж жінками i благословенний плід лона Твого.

Розпочинаємо Службу Божу словами, скерованими до Матері Божої архангелом Гавриїлом та святою Єлизаветою. Саме Діва Марія впродовж дев’яти місяців була найпрекраснішою монстранцією світу, в якій перебував Єдинородний Син Божий, якого сьогодні будемо приймати у святій Євхаристії, а тепер попросимо у Нього вибачення - кожен за свої провини.

ПРОПОВІДЬ

Марія є Євхаристійною жінкою

-         Якщо не дозволиш мені це зробити, я не зможу піти до школи! Мені буде соромно. Це дуже важливо, матусю!

Оленка вибухнула плачем. Це її найефектив­ніша зброя.

-         Ох! Роби що хочеш... - пробуркотіла мати, кидаючи ложечку до мийки.- Будеш вигляда­ти, як потвора. Тим гірше для тебе!

У 23 інших сім'ях розігрувалася подібна сце­на. Це були діти із другого "Б" класу середньої школи ім. Карла Альберта у Савої. У той день було прийнято важливе рішення. Однак учнів у другому "Б" класі було 25. Справді, лише у двадцять п'ятій сім'ї все виглядало інакше. Беатка була, наче клубок неспокою. Мама й тато намагалися її підбадьорити. Дівчинка удвадцяте розглядала себе у дзеркалі.

"Знаю, з мене будуть сміятися. Досить поду­мати про Зіту, котра мене не любить, і про Павла, який називав мене 'вудкою'. Тільки й чекають на це!" По щоках дівчинки покотилися великі солоні сльози. Спробувала вдягти спор­тивну шапочку, яка була трішки завелика.

Тато спокійно дивився на неї:

-         Не бійся, Беатко. Волоссячко швидко відросте. Ти дуже добре переносиш лікування і за кілька місяців почуватимешся чудово.

-         Так, але глянь на мене! – Беата у роз­пачі показала на свою голову, яка рожево поб­лискувала у дзеркалі.

Лікування мало побороти рак крові, який бу­ло виявлено два місяці тому, і воно спричинило цілковите випадання волосся.

Мама обнімала її на прощання:

-         Тримайся, Беато, вони швидко звик­нуть, от побачиш!

Дівчинка поправила шапочку, взяла наплеч­ник і вийшла, шморгаючи носом.

Перед дверима 2-Б класу у неї сильно гупало серце. Заплющила очі й увійшла.

Коли відкрила очі, щоб дійти до своєї парти, побачила щось неймовірне. Всі, геть усі одно­класники й однокласниці мали на головах ша­почки! Усміхаючись, повернулися до неї і, з ви­гуком: "Привіт, Беатко!" - зняли шапчини.

Всі мали поголені голови, навіть Зіта, кот­ра так пишалася своїми кучерями. І Павло, й Оленка, й Іванко, і Наталка... Всі підвелися зі своїх місць і кинулися обнімати дівчинку, яка не знала, сміятися чи плакати, і лише ти­хенько шепотіла: "Дякую!"

Біля дошки усміхався вчитель математики, який насправді не зголив собі волосся. Оскільки був уже геть лисий і голову мав подібну до більярдної кулі.

Ті, які допомагають іншим в біді, разом терплять, люблять Божим серцем.

В наших роздумах сьогодні задумаємося над таїнством всіх таїнств – над Євхаристією. Знаємо, як вчить нас Катехизм католицької церкви (ККЦ), що вершиною прожиття християнського життя, таїнством, біля якого все відіграється, до якого все направлене, є святість Євхаристії. «Пресвята Євхаристія завершує християнське втаємничення. Ті, хто був піднятий до гідності царського священства через Хрещення і глибше уподібнилися Христові через Миропомазання, через Євхаристію стають учасниками в жертві Господній разом зі всією спільнотою»(ККЦ 1322).

Можливо багато з вас думає, що коли хочемо говорити про Євхаристію в поєднанні з таємницями Розарію, мусимо роздумувати про таємницю світла, яка каже про встановлення Пресвятої Євхаристії. Ми, однак, будемо роздумувати над іншою таємницею з життя Марії. Не тому, що Марія не присутня у вечірнику. Саме навпаки. Вона є дуже близькою до Євхаристії, бо є близько до Того, Хто її установив. Є близькою Ісусу. «Марія нас може вести до цього Найсвятішого Таїнства, бо має до неї глибоке відношення» (Ecclesia de Eucharistia, 53). Знаємо, що Марія була присутньою між апостолами, які однодумно перебували в молитвах … .

«І точно не могла бути відсутньою при євхаристійних славленнях між вірниками першої християнської генерації, які постійно брали участь на ламанні хліба» (тут же). «Марія була євхаристійною жінкою цілим своїм життям. І тому Церква може, дивлячись на Марію, наслідувати її як взірець у відношенні до цього таїнства – таїнства Євхаристії.

Присутність Марії, євхаристійної жінки, можемо бачити вже в момент Втілення, у хвилини Благовіщеня. Марія вже тоді, в Назареті, перш ніж Ісус установив таїнство Євхаристії, «надала своє дівоче лоно для Втілення Божого Сина. Марія при Благовіщенні зачала Божого Сина у Його фізичній присутності з тілом і кров’ю – дала йому своє тіло й кров і цим передувала тому, що відображається у нас, коли під видом хліба і вина приймаємо Тіло і Кров Господні» (ЕЕ - Ecclesia de Eucharistia, 55).

Другий важливий момент в житті Марії, жінки Євхаристії, було жертвування в храмі, коли надала Богу любов свого серця. Євхаристія, яка уприсутнюється в жертві святої Меси і була славлена учнями в її присутності, і слова, які Марія слухала: «Це є тіло моє, яке жертвується за вас», означало для Марії те саме – Ісуса, якого зачала. Ісус залишається в ній і «означало знову прийняти в собі те серце, яке билося під її серцем» (ЕЕ - Ecclesia de Eucharistia, 56).

Її стояння під хрестом було стоянням адорації – поклонінням. Марія стояла під хрестом і адорувала свого Сина. Свідомо я не згадав одне таїнство, яке також сильно з’єднане з таїнством Євхаристії. Це таїнство з життя Марії, коли після Благовіщення Вона йде відвідати свою родичку Єлизавету.

Як же Марія після свого «fiat» (єврейське «нехай так буде») дізнається, що її родичка Єлизавета є вагітною, йде їй на допомогу, а в собі несе Ісуса. Чому її хотіла відвідати? «Могли ми собі думати, що Господь, що в ній був присутній, діятиме, щоб мала всі контакти з людьми обмежити. Марія, як найбільша містичка в історії людства, мала однак своє життя скероване на Бога! Не потрібно було їй мовчати? ЇЇ «fiat», яке дала Богу, (так само, як є і в нашому житті), з’єднується з fiat, в якому є згорнута конкретна людина (Єлизавета). Кожне завдання, яке нам Бог доручає, з’єднується з тим, що не маємо залишити для себе, але усім маємо ділитися з ближнім. Таким чином утворюємо спільноту. Марійне «fiat» - Амінь перемінилося на конкретний чин любові. Марія хоче ділитися з радістю. «Прийняти Ісуса і приходити з Ним до інших є дійсно християнською радістю». Радістю завжди треба ділитись. Радість треба поширювати далі. Тому Марія рушила в дорогу, щоб своєю радістю поділитися з Єлизаветою. Цією радістю можемо ділитися з іншими дуже простою формою: усмішкою, добрим вчинком, взаємодопомогою, вибаченням. Стараймося уділяти найглибшу радість, яка виходить з пізнання Бога в Христі.

Але дорога, якою Марія йшла до Єлизавети, була не зовсім легкою. Вона, бувши вагітною, приносить Ісуса і водночас приходить на допомогу Єлизаветі, щоб їй допомогти. «Ініціатива Марії була зумовлена дійсною покорою і відважною любов’ю та виходила з віри в Боже слово і з внутрішнього подиху Духа Святого. Хто любить, забуває про себе і повністю служить ближнім».

Марія несе Єлизаветі під серцем Ісуса, Божого Сина. Є ніби дарохранительницею, стає живим табернакулюм, монстранцією. Несе Того, Хто є Її Творцем, Хто є більшим від Неї. І ми можемо – як Марія – бути дарохранительницею. Ми є нею, коли в нас перебуває Бог благодаттю святого Причастя. Перебуває в нас Той, Хто є більший від нас, Хто нам дає нашу людську гідність – робить з нас Божих дітей. Наше «Амінь» – нехай так станеться – нас зобов’язує, щоб радість, яку нам Бог уділяє в Євхаристії, ми не залишили лише для себе. Радість, поділившись з іншими, зростає. Так, як про це просила свята Тереза з Лізьє: щоб Ісус, який в ній перебуває, після кожного святого Причастя з неї зробив живу монстранцію, щоб і ті, які хочуть бачити і пізнати справжнього Бога, могли Його побачити в нас.

­ВСЕЛЕНСЬКА МОЛИТВА

Господь дав нам Діву Марію за Матір і нашу Заступницю; просімо, щоб як добра Мати нас привела до Ісуса:

1.     Просимо Тебе, Боже, за Святу Церкву та її пастирів – папу Бенедикта ХVІ, єпископів, священиків, щоб вірно та ревно нас годували святою Євхаристією – Тілом із тіла Марії .

2.     Просимо Тебе, Царю всіх Святих, за ченців та черниць, щоб насичувалися святим Тілом і Кров’ю та були взірцем духовного багатства і знаменням вічної слави Агнця.

3.     Просимо Тебе, наш Отче, за всіх християн, щоб Ти їм завжди нагадував, що перш за все потрібно шукати Царство Боже, яке є в нас через прийняття святої Євхаристії.

4.     Просимо Тебе, ласкавий Боже, за людей невіруючих, щоб знайшли Христа, який є справжньою Дорогою, Правдою і Життям, та щоб Його прийняли у Пресвятій Євхаристії.

5.     Просимо Тебе, о наше Світло, за нас, тут зібраних біля вівтаря, щоб ми, дивлячись на Тебе, єдналися з Твоїм Сином через прийняття святої Євхаристії.

О, Всемогутній, вічний Боже, вислухай наші покірні прохання, і через заступництво Марії, Матері Твого Сина, даруй нам свою любов і спасіння через наше прийняття святої Євхаристії, де перебуває наш Господь Ісус Христос, який живе і царює на віки вічні. Амінь.

Адорація

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок

Тобі віддаю свою неввічливість, щоб навчитись любові.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свою ненависть, щоб отримати силу вибачати.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свою неправду, щоб жити у правді.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свій страх, щоб рости в довір’ї.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свої бажання і пориви серця, щоб зміцнитися у вірі.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свої нечисті думки і вчинки, щоб знову бути чистим.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свою байдужість, щоб палати любов’ю Твого Серця.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свої печалі, щоб вони перемінились на радість.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю всі життєві падіння, щоб знову піднятись у надії.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свої терпіння, щоб їх переживати зі стражданнями Ісуса.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю своє каяття, щоб відчути Боже милосердя.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свої слова, якими осуджую інших, щоб відновити чистоту сумління.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свою гординю, щоб здобути покору серця.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свої труднощі, щоб жертвувати їх Богу, як приємний фіміам.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свої поневолення, щоб бути вільним дитям Божим.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свій сьогоднішній гріх, щоб в мені перемагав воскреслий Христос.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свою помилковість, щоб відшукати дорогу до Божої любові.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Тобі віддаю свій неспокій, щоб перебувати у Божому мирі.

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Ісусе, поклоняємось Тобі …

1.     Ісусе, поклоняємось Тобі і дякуємо за Твою Матір, яку Ти нам дав у цей неспокійний час.

Величаємо Тебе за Діву Марію, яка безперервно закликає нас, щоб ми були відкритими на Божу Любов.

-                   Ісусе, поклоняємось Тобі і своє серце відкриваємо Тобі!

(повторюється дане прохання)

2.     Ісусе, Царю миру, поклоняємось Тобі з Марією. Дякуємо Тобі, що посилаєш Її як Царицю пророків, щоб нас вела до миру, який ісходить від Тебе, та щоб пригадувала нам шлях до миру через навернення і примирення молитвою і постом.

Прославляю та величаю Тебе зі всіма, які досягли дар миру, через молитву і піст, через Сповідь та участь у Святій Літургії.

-                   Ісусе,поклоняємось Тобі і свої серця відкриваємо Тобі!

(повторюється дане прохання)

3.     Ісусе, Царю миру, поклоняємось Тобі з Марією, яка нас Твоїм Іменем закликає і веде до миру в серці; заохочує, щоб ми стали свідками миру у своїх родинах і своєму середовищі.

4.     Ісусе, поклоняємось Тобі з Марією, яка нас вчить, що ненависть є великою загрозою, оскільки приносить сварки і неспокій.

Мій Ісусе, сьогодні я зрікаюся ненависті і всього, що є причиною безладу і неспокою в мені і біля мене. Зрікаюся диявола і його впливу, зрікаюся будь-якої співпраці з ним. З допомогою Твоєї благодаті та за заступництвом Діви Марії прагну противитись злу та відкидати кожну спокусу.

-                   Ісусе,поклоняюсь Тобі і своє серце відкриваю Тобі!

(повторюється дане прохання)

5.     Ісусе, поклоняюся Тобі і дякую Тобі, що даєш мені можливість допомогти моїми молитвами і жертвами у поширенні миру у всьому світі. Ти, Господи, хочеш зробити мене апостолом, свідком миру у цьому світі. Як багато людей сьогодні страждають від неспокою: занепокоєна молодь, розведені родини, недружні народи.

-           Ісусе, з Тобою і з Марією хочу приносити спокій і любов, відкидати і перемагати диявола і його плани у світі!

6.     Ісусе, поклоняюся Тобі і прославляю Тебе з Марією і всіма, хто на Її заклик відкриває своє серце у щирій Сповіді, хто навернувся і досягнув Твого милосердя та прощення. Звеличую Тебе за Твоє милосердя, бо багато сердець Ти врятував з терен гріха й злих намірів, а так відкрив їм дорогу миру. Нехай звеличують Тебе всі, хто за заступництвом Діви Марії, Цариці миру, отримали благодать, щоб визнати свій гріх; щоб його зреклися і покутували за його наслідки. Прославляю Тебе зі всіма, які за заступництвом Марії зрозуміли, що необхідно любити життя своє та інших, вирішили з любов’ю служити життю і відкрилися новій дорозі миру.

-               Ісусе, поклоняюся Тобі з Марією і прошу: «Прости нам наші гріхи та людську ненависть!»

(повторюється дане прохання)

7.     Ісусе, поклоняюся Тобі і дякую Тобі за надію, яку Ти мені в цей час дав через Марію, Царицю миру. Знаю, що навернення – це єдиний шлях до миру. Але часто не вистачає мені сили, та й інші її не мають, щоб навернутися. Цю благодать даєш Ти.

Дякую Тобі, що нам хочеш допомогти, щоб ми навернулися і зрозуміли дорогу і закони любові. Нехай ніхто не знеохотиться на дорозі до навернення.

Апостол Яків пише і закликає: «Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси - з пристрастей ваших, які воюють у ваших членах? Ви пристрасно жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте, а не можете осягнути. Ви б'єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите. Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на ваші втіхи» (Як 4.1-3).

Очисти мене і цей світ благодаттю навернення, щоб в Тобі здійснилось моє найглибше бажання, щоб був збережений від всього, що шкодить нам.

Знаю, Ісусе, що я повинен мати добру волю, щоб Твій Дух міг мною оволодіти і керувати. Дякую Тобі, що даєш мені і всім, хто Тебе взиває, внутрішню свободу і мир.

Благословення

Євхаристійний гімн

ЄВХАРИСТІЙНИЙ КОНГРЕС – ІI СВЯТА МЕСА. Євхаристія - дорога до вічності

П’ятниця – 1 червня 2012 р.

Євхаристія - дорога до вічності

                                                       

                                                                           Кс. Василь Павелко

                                                                                              Львівська Архідієцезія

ВСТУП ДО СВЯТОЇ МЕСИ

Пресвяті Тайни є міццю людини на кожному етапі людського життя - в часі спокус, у важких життєвих ситуаціях, або при кінці дочасного земського життя. Не варто ігнорувати цього дару, особливо при завершенні нашої земної мандрівки, коли ж бо схопившись міцно за руку Спасителя, можемо безпечно переступити поріг вічності.

         Розпочинаючи святу Месу, благаймо Господа про благодать зрозуміння і пошани таїнства Євхаристії, як поживи на дорогу до вічності.

ПРОПОВІДЬ

Улюблені у Христі Ісусі!

З нагоди Євхаристійного Конгресу в Україні, Церква закликає вірних поглибити свою віру і любов до Пресвятої Тайни Євхаристії. Перш за все, щоб ми знову загоріли бажанням частого прийняття Тіла і Крові Христа.
         Святе Причастя - реальні Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа під видом хліба і вина - як діти навчаються на катехезі перед своїм Першим Причастям, є предметом справжньої, щирої й глибокої віри. Завдяки цій вірі ми отримуємо плоди цього великого таїнства Божественної любові. Господь Ісус сказав: "Тіло Моє то правдива їжа і Кров Моя правдивий напій. Хто тіло Моє споживає і п'є Мою кров в Мені перебуває, а Я в ньому ( Йн 6, 55) ".

         Євхаристійна практика є важливим елементом протягом всього людського життя. Зокрема, звернімо увагу на Святе Причастя, як Причастя на дорогу до вічності. Гарні ілюстрації практик Святого Причастя, як В’ятику віднаходимо в перших християн. До таких належить святий Тарсицій. Він був послушником в Римській Церкві. Вважається, що святий Тарсицій загинув мученицькою смертю за імператора Деція (близько 240 р. після Хр.). Це було одне з найкривавіших переслідувань. Християни охоче помирали за Христа, але їх найбільшим бажанням було, щоб вони могли на шляху до вічності підкріпитися Євхаристійним Хлібом. Приносили їм святе Причастя таємно до в'язниць. Старанністю в послузі мученикам виділявся святий Тарсицій.

Одного дня, коли, як завжди, він ніс на грудях Святе Причастя до в'язниці, зустрів своїх однолітків, які бавилися на одній з численних майданчиків Риму. Поганські хлопці запропонували Тарсицію приєднатися до них. Він почав втікати. Вони побігли за ним. Коли вони побачили, що той щось притискає до грудей, хотіли подивитися, що він несе і силоміць вирвати це у нього. Відважний хлопчик обороняв свій скарб. Тоді зграя підлітків повалила його на землю, почали бити ногами, кидати камінням. І лише випадково ідучий солдат, також християнин, врятував хлопця, розігнавши підлітків. Тарсиція забрав до дому, де він незабаром помер.

Святі Дари віднесено до священика. Тіло святого було поховане на кладовищі в Санкт-Каллісто поруч з останками папи св. Стефана I. Папа св. Дамазій І мучеництво святого Тарсиція описав у віршах. У 1675 році святі мощі були перенесені з Риму в Неаполь, де були поховані у базиліці Св. Домініка в окремій каплиці. З цієї історії можна зробити висновок, як високо шанували Святе Причастя - В’ятик християни в таких драматичних обставинах свого життя.
Відомо також свідчення полоненої з концтабору Освенцім, яка в косметичці розносила Святе Причастя для жінок ув'язнених в бараках, до яких не мав можливості доступу священик. Вони добре розуміли, що кожен день і навіть година, можуть бути для них останніми. Були переконані, що тільки Христос може бути їхньою опорою в цих нелюдських умовах, а в хвилині смерті - надією на вічне життя.

Вище зазначені свідчення з різних періодів історії для нас, людей ХХІ століття, є дуже цінними і значущими, бо укріпляють в переконанні, що "Ісус Христос вчора і сьогодні - на віки той самий» (Євр 13, 8).

В Катехизмі Католицької Церкви (KKЦ) № 1524 - 1525 ми читаємо: „Тим, хто покидає це життя, крім Єлеопомазання хворих, Церква уділяє Євхаристію як останнє напуття. Отримане під час переходу до Отця, Причастя Тіла і Крові Христа має особливе значення й особливу важливість. Воно є зародком вічного життя і сили воскресіння, відповідно до слів Господа: «Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п'є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня» (Йн 6, 54). Євхаристія, таїнство померлого і воскреслого Христа, є тоді таїнством переходу від смерті до життя, переходу із цього світу - до Отця (Пор. Йн 13, 1).

 Таким чином, так, як таїнства Хрещення, Миропомазання та Євхаристії становлять цілість, названу «таїнствами християнського втаємничення», - так само можна сказати, що Покаяння, Єлеопомазання і Євхаристія наприкінці земного життя християнина «є таїнствами, які готують до Батьківщини», або таїнствами, які завершують земну мандрівку”.

Кодекс канонічного права (ККП), № 921 - 922, пише про Святе Причастя, як В’ятик: „Вірні, які знаходяться з будь-якої причини в смертельній небезпеці, повинні бути укріплені Святим Причастям - В'ятиком. Навіть якщо в цей день вже приймали Святе Причастя, рекомендується - опинившись в смертельній небезпеці - знову прийняти Святе Причастя. Коли небезпека смерті триває довше, рекомендується, щоб Святе Причастя було уділено кілька разів на день. Уділення В’ятику не повинно відкладатися. Священики повинні дбати про те, щоб хворі прийняли Святе Причастя, коли вони все ще перебувають в повній свідомості”.

Якщо таїнство Єлеопомазання буде відбуватися в нашому домі, то звичаєм наших предків необхідно підготувати стіл покритий білою скатертиною, поставити хрест, запалити свічку, підготувати вату, сіль і шматок хліба, щоб витерти руки священика після помазання, а також воду в стакані і ложку для подання її хворому після прийняття Святого Причастя. Бажанням Церкви є в тому, щоб таїнства були уділені в спільноті віруючих. Тому, було б добре, якщо б при хворому були присутні його родичі, друзі або сусіди, щоб допомогти йому своєю присутністю й молитвами. Даючи хворому Причастя, як В’ятик після слів: "Тіло Христове", священик додає наступні слова: "Нехай Христос захистить Тебе і приведе до вічного життя". Хворий, як зазвичай, під час Святого Причастя відповідає: "Амінь".

         Пам’ятаймо слова Христа: "Хто тіло Моє споживає і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день" (J6, 54) або в іншому місці: "Я Дорога, і Правда, і Життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене. (Йн 14, 6)".

Дорогі брати і сестри! Якщо в наших сім'ях знаходяться особи похилого віку або хворі, не відкладаймо запрошення священика з душпастирською послугою. Назва «останнє помазання», багатьма людьми погано сприймається, а навіть лякає. Таким чином термін „Таїнство хворих", як ми тепер це правильно називаємо, являється великою втіхою для хворого, прощенням гріхів, зміцненням духовних сил, а інколи також фізичних і розпалює велику надію на осягнення вічного життя. Через це таїнство, сам Христос, невидимим способом для наших очей похиляється над стражданнями людини, її болем і терпінням. Як можна відкинути простягнуту руку Божого Сина, яка приносить полегшення і хоче, щоб "врятувати і відновити милостиво"? (книга хворих, ст.111).

Закінчуючи сьогоднішнє розважання, вознесімо наші молитви до Пресвятої Діви Марії: „Маріє, Мати паломницького народу, молись за нас нині і в годину нашої смерті. Зроби так, щоб ми завжди були поруч з Ісусом, Твоїм улюбленим Сином, а нашим Братом, Володарем життя і слави”. Амінь .

ВСЕЛЕНСЬКА МОЛИТВА

Бог знає, що нам необхідне, тож молімося з надією, про вислухання наших молитов, якщо на те є Його воля.

1.     Бога, який ніколи нікого не покидає, просімо, щоб свята Церква турбувалась про спасіння кожної людини.

2.     Бога, який обдаровує нас щедротою своїх дарів, просімо за священиків, завідателів таємниць Божих, щоб вони вірно наслідували свого Учителя.

3.     Бога, якого Провидіння утримує все створіння, просімо за хворих, терплячих та вмираючих, щоб відважно черпали міць з Пресвятих Тайн.

4.     Бога, який являється нагородою спасенних, просімо щоб померлі через свою віру в Бога, успадкували вічне життя.

5.     Бога, який найкраще знає чого прагнемо, просімо про ревність для тут присутніх в прагненні Небесного Царства.

Господи Ісусе Христе, який дав нам на поживу своє Пресвяте Тіло і Кров, вчини милостиво, щоб приймаючи цей великий дар Твоєї любові до нас, ми мали надію на спасіння. Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

АДОРАЦІЯ

Пісня на виставлення

         Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, сьогодні ми приходимо до Тебе, щоб затриматися перед Твоїм ликом і запитати, ким Ти являєшся, який закликав кожного з нас до життя, ким Ти є, який дав нам розум, щоб ми могли краще пізнати Твою волю, що ми не були рабами, але могли б відкрити Твою вічну любов. О, як Ти, Господи нас полюбив, як нам довірився приходячи на цей світ і стаючи одним з нас. І тепер воістину Ти реально присутній тут у цій білій Гостії. А ми стоїмо при Тобі, тому що "добре нам тут бути" (пор. Мт 17,4) з нашим Господом і Богом.

         Пісня
         Ісусе, дякуємо Тобі за те, що залишився з нами у Пресвятій Тайні Євхаристії. Це Вона і являється таємницею віри. Це таємниця, яка перевершує наш розум і найсміливіше розуміння і може бути вияснена тільки міццю віри. Святий Кирило Єрусалимський закликає: "Не дошукуйся в хлібі і вині простих і природних елементів, бо Господь однозначно сказав, що вони являються Його Тілом і Кров’ю. Запевняє це віра, навіть якщо ваші почуття пропонують щось інше".

         Пісня
         Знаходячись в присутності Пресвятих Дарів, насправді перебуваємо біля самого Христа. Його споглядаємо, розмовляємо і мовчки слухаємо те, що Він хоче нам сказати. Неможливо збагнути Його почуттями, тому віра і любов наказують нам визнати, що під видом хліба і вина присутній сам Христос - Той, який обдаровує нас "повнотою добродійств, звершеного Відкуплення - Учитель, Добрий Пастир, найулюбленіший посередник Отця" (Лист бл. Йоана Павла II з нагоди 750-річчя Corpus Christi). Молитовне поклоніння Пресвятим Дарам нас об'єднує "з пасхальною таємницею, дає нам частку у жертві Христа, в якій таїнство Євхаристії є вічним" (Лист бл. Йоана Павла II з нагоди 750-річчя Corpus Christi).

         Пісня
         Христе, наш Господи, який "в цьому великому Таїнстві даєш поживу і освячуєш віруючих, щоб людей, розпорошених по всій землі єднала одна віра і одна любов " (Блаженний Йоан Павло II - "Я шукав вас”), підтримуй і зміцнюй свою Церкву, котра звершує Таємницю Твоєї спасенної присутності. Наповни Своїм Духом тих, які є учасниками у святій Твоїй Трапезі, і зроби, що вони мужньо свідчили про Твою заповідь любові так, щоб світ увірував Твоїм словам: "Я хліб живий, що зійшов з небес. Хто споживає цей хліб, буде жити вічно. "Ти, Господи Ісусе Христе, являєшся єдиним Відкупителем людини", вчора, сьогодні – той самий на віки".

         Пісня
         Євхаристія являється запорукою вічного життя і променем слави небесного Єрусалиму, який пронизує тіні нашої історії і освітлює наш життєвий шлях. Дякуємо Тобі, Господи, за Твою євхаристійну присутність на землі. Для нас Ти страждав і через хрест показав безмежну любов до всього людства. Дякуємо Тобі за це, Ісусе.

         Пісня
         Господи, залишись з нами і допомагай нам постійно іти шляхом, який веде до дому Отця. Перебувай з нами в Твоєму слові - Слові, що стало плоттю – Євхаристією Твоєї присутності. Прагнемо слухати Твої слова і виконувати їх. Хочемо часто кормитись Пресвятими Дарами, особливо тоді "коли вже вечоріє і кінчається день" (Йн 24,29) нашого життя, щоб не втратити надії на осягнення в майбутньому вічної радості на небесах разом з Тобою і всіма Святими. Амінь.

Благословення

Євхаристійний гімн

�ях � � � ˛ �� сного Єрусалиму.

         В Євхаристії є «Хтось», а не «щось» нагадував Св. Йоан Марія Віанней. Ісус полюбив нас до кінця. Хоче бути з нами, постійно приходить, пробачає, зміцнює. Ісус перебуває у святій тиші і вчить, що з Богом зустрічаємось в тиші. Ісус Євхаристійний – терпеливий в очікуванні на наш прихід, на наше навернення, на нашу уважну молитву, яка приносить щедрі плоди. Він терпеливо зносить наші вади, не відповідає зі злістю, не кричить, не огризається…   

 „Припадім до Ісуса, як серце в нас болить. Він знає всі терпіння, Він їх осолодить.”

         Скільки ж можна отримати любові від Ісуса Євхаристійного! Але чи пам’ятаємо, що Христос має для нас не тільки безмежну любов, але й безмежну силу? Це під час адорації та любов і сила проникають до наших сердець і чинять нас подібними до Ісуса.

         Улюблені! Пам’ятаймо про Ісуса у Євхаристії. Любімо Його і прославляймо! Хай Він стане для нас Всемогутнім Приятелем, який поведе нас своєю міццю і любов’ю до Дому Отця. Амінь.

ВСЕЛЕНСЬКА МОЛИТВА

Ісусові Христу, який є з нами й посеред нас, який нас єднає і обдаровує миром, представмо наші потреби, сподіваючись, що Він помилує нас.

1.     Христе, Ти встановив Церкву на фундаменті Апостолів, підтримуй папу і єпископів у проголошенні Євангелія для зміцнення у вірі людей – Тебе просимо

2.     Христе, Живий Хлібе, дай Твоїм вірним в Україні зростати в євхаристійній побожності – Тебе просимо

3.     Христе, Ти допомагав людям хворим, зневоленим сатаною, прийди з особливою благодаттю до тих, хто сьогодні з вірою Тебе шукає – Тебе просимо

4.     Христе, Ти любиш дітей, дай мудрості, розсудливості й жертовності батькам, учителям, вихователям і катехетам у вихованні підростаючого покоління – Тебе просимо

5.     Христе, Ти воскрешав померлих, дай брати участь у Небесній Трапезі нашим близьким померлим (особливо тим, за кого звершується Євхаристія) – Тебе просимо

6.     Христе, Господи наш, приходимо Тебе слухати й підкріпитися Манною Небесною, будь для нас Дорогою, Правдою і Життям на шляху до Небесного Єрусалиму  – Тебе просимо

Боже, зміцни нас своєю благодаттю, щоб ми, щоразу свідоміше переживаючи Твою присутність посеред нас, з Твоєю допомогою йшли дорогою спасіння й могли адорувати Тебе в небі навіки. Через Христа, Господа нашого. Амінь

АДОРАЦІЯ

Пісня: О преклоніть коліна

         Господи Ісусе! Св. Ансельм, єпископ, переживаючи Твою присутність, так навчав і молився: «Метушлива людино! Залиш на хвилину свої заняття, ухилися від напливу своїх думок. Відкинь турботи, які обтяжують тебе, відклади захоплюючі справи. Хоч трохи приділи уваги Богу, відпочинь з Ним хвилину. Увійди до свого серця, вимкни все, що не є Богом і що до Нього не веде. Замкни вхід і шукай Його самого. А зараз, о моє серце, промов до Бога й скажи» «Обличчя Твоє розшукую, шукаю, Господи, Твого обличчя. Господи, мій Боже, навчи зараз моє серце, де і як Тебе шукати, де і як Тебе знайти…

Навчи мене, як маю Тебе шукати, і явися тому, хто Тебе шукає! Бо не зможу шукати Тебе, якщо не навчиш мене, не зможу Тебе знайти, якщо не об’явишся. Щоб я в своєму прагненні шукав Тебе, щоб прагнув Тебе, шукаючи, щоб Тебе знайшов люблячи, а любив віднаходячи». (Літургія Годин, ІІ чит., Год.Читань, п’ятниця, І тиждень Адвенту).

         Господи! Фізично я вже є перед Тобою. Але благодаттю Твоєю допоможи, щоб я «зайнявся» Тобою всім серцем, всіма помислами, всією силою моїх пристрастей і моєї душі. Нехай моя увага буде скерована тільки на Тебе.

         Будь прославлений, будь адорований, Боже нескінченний!

        

Пісня – канон: Adoramus Te Domine. Amen

          Aбо: О, Ісусе наш Небесний…

         „Боже, Ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне… Отак і я у святині Тебе виглядаю, - побачити силу Твою й Твою славу. (Пс 63)

         Господи! Так молиться псалмоспівець і я також. Але питаю себе: чи розумію, який Скарб маю в Євхаристії?

         Німкеня Марія Станґ, депортована сталінським режимом до Казахстану, шукала Тебе, присутнього в Євхаристії. Виражала це в словах молитви: «Там, де живе мій Найулюбленіший Ісус, де царює в дарохранительниці, там неустанно прагну перебувати на колінах. Там неустанно хочу молитися. Ісусе, так сильно Тебе люблю. Закрита любове, прославляю Тебе. Покинута любове, прославляю Тебе. Відкинута любове, прославляю Тебе. Безконечна любове, прославляю Тебе. Любове, що життя віддала за нас на Хресті, прославляю Тебе.

Найдорожчий мій Господи й Спасителю, вчити, щоб також і я вся була любов’ю, вся була винагородженням за Найсвятіше Таїнство…»

         Від мене також Господи прийми адорацію. Це потрібно мені, щоб я міг зростати в побожності. Пророк Міхей твердить: «Тобі сказано, о чоловіче, що є добре й чого Господь від тебе вимагає: лише чинити справедливість, любити милосердя й покірно ходити перед твоїм Богом» (Mi 6,8)

         Як таке покірне спілкування з Богом може мене перемінити, вчить бл. Йоан Павло ІІ: «Мусимо визнати, що всі потребуємо мовчання, в яке проникає присутність адорованого Бога; потребує його теологія, щоб могла повністю розвинути свій мудрий і духовний характер; потребує його молитва, щоб ніколи не забувала, що споглядання Бога означає зійти з гори з таким сяючим обличчям, що треба його прикривати заслоною; потребує його людське зусилля, щоб зректися участі в боротьбі без любові й прощення. Усі, віруючі й невіруючі, мусять навчитися перебувати у мовчанні, яке дозволить говорити Богу, коли хоче і як хоче, а нам розуміти його слово». (Vita conseсrata, 38)

         Ісусе! Хочу замовкнути, xочу Тебе слухати; Ти говори до мене… Хай зрозумію й буду Тобі слухняним. Кілька хвилин адораційної тиші   

Пісня: Боже, до Тебе йду…

         Ісусе! Ти говори до мене. Так, як говорив до св. Фаустини. Те, що казав їй, так часто стосується й мене; це є для мене, для інших, для багатьох. Хочу це почути глибоко в серці, зрозуміти, як натхнення.

Ісус казав святій Фаустині, а через неї й мені: «Прагну єднатися з людськими душами; для Мене розкіш – єднатися з душами. Знай про те, дочко моя, коли приходжу в Св. Причасті до людського серця, маю повні руки всіляких благодатей і прагну віддати їх душі, але душі навіть не звертають уваги на Мене, залишають Мене самого, а займаються чимось іншим. О, як Мені сумно, що душі не пізнали Любові. Ставляться до мене, як до чогось мертвого». (Щод 1385)

         Христе, вирви мене з байдужості й духа легковажності щодо Тебе!

Ісусе, уповаю на Тебе! (тричі)

        

         Колись, улюблений Господи, Ти втішений сказав св.Фаустині про сестер, які зібралися на нічну адорацію: «О, якою приємною є для Мене їхня велика віра, бачиш, хоч на перший погляд немає в Мені й сліду життя, однак насправді воно є в усій повноті і то в кожній Частиці, однак щоб Я міг діяти в душі, душа мусить мати віру. О, якою приємною є для Мене жива віра». (Щод 1420)       

         Христе, додай мені віри, щоб ще більше відкрив Тобі моє серце!

Ісусе, уповаю на Тебе! (тричі)

         Одного разу Ісус повчав Апостолку Божого Милосердя, яка молилася:    

«Знай, Моя дитино, що заради тебе Я наділяю благодаттю всю околицю, але ти повинна Мені дякувати за них, бо вони не дякують Мені за добродійства, які їм виявляю; за силу твоєї вдячності й надалі буду їх благословляти (Щод 719)

         Христе, скільки ж благодаті міг би я випросити для себе й інших, якби більше перебував перед Тобою з вдячністю й прославленням!..

Ісусе, уповаю на Тебе! (тричі)

         Ісус доручив секретарці Божого Милосердя: «Дочко Моя, напиши, що чим більша ницість, тим більше право має на Моє Милосердя і спонукай усі душі вірити в незбагненну глибінь Мого Милосердя, бо прагну усіх їх спасти. Джерело Мого Милосердя було навстіж відкрите списом на хресті для усіх душ – Я нікого не залишив осторонь». (Щод 1182)

«Задоволення приносять мені душі, які звертаються до Мого Милосердя… Не можу карати, навіть якби хтось був найбільшим грішником, якщо він звертається до Мого Милосердя… (Щод 1146)

         Христе, допоможи зневіреним чи розчарованим у собі довіритись Тобі з великим переконанням, що отримають потрібну благодать!

Ісусе, уповаю на Тебе! (тричі)

         Господь сказав св.Фаустині: «Знай, дочко моя. Що твоє щоденне тихе мучеництво, в якому Ти вся віддаєшся Моїй волі, багато душ веде до неба, а коли тобі здається, що страждання перевищує твої сили, дивися на Мої Рани… Розважання моїх Страстей допоможе тобі піднятися понад усім». (Щод 1184)

         Христе, додай сили в терпінні, щоб співпрацював з Тобою для спасіння людей!

Ісусе, уповаю на Тебе! (тричі)

         Св.Фаустина почула: «Дочко Моя, вже ненадовго я залишаю тебе у цьому Згромадженні. Кажу тобі це для того, щоб ти з більшою пильністю користала з благодаті, якою тебе наділяю». (Щод 776)

         Христе, час біжить так швидко… Дай якнайкраще використати Твою благодать і дар часу для виконання добрих вчинків!

Ісусе, уповаю на Тебе! (тричі)

         «О Ісусе, укритий у Найсвятішому Таїнстві вівтаря, моя любове і моє єдине милосердя, довіряю Тобі усі потреби душі й тіла мого. Ти можеш мені допомогти, бо Ти – саме милосердя, у Тобі вся моя надія». (Щод 1751)

        

Пісня: Христе, в Хлібі утаєнний…

         Aбo: Повіруй Мені

         Господи Спасителю, закінчується наша зустріч, наш молитовний діалог. Вибач, якщо на адорації я відволікався в думках або серце слабо горіло. Дякую, що міг перебувати з Тобою, бо в Євхаристії є Твоя оздоровлююча Присутність. Довіряю себе Тобі. Будь для мене й для кожної людини Дорогою, Правдою і Життям. Перед тим, як піти звідси насмілююся Тебе простити, щоб мене і всіх тут присутніх Ти щедро поблагословив, а також, щоб дозволив повернутися сюди знову, щоб Тебе адорувати. Амінь.

Пісня: Пресвята Господня Тайно.

Благословення

Євхаристійний гімн