РОЗДУМИ НАД РОЗАРІЄМ

РОЗДУМИ НАД РОЗАРІЄМ

(віршовані)

РАДІСНИЙ РОЗАРІЙ

1.Благовіщення.

«Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить»(Лк 1,35)

Кімната. Ти. Опоро і Надіє.

Невинність і покора. Чистота.

В очах іскрить ця щирість й доброта.

В саду життя Ти найпрекрасніша леліє.

Сказала: «Так!». Слугиня чи Цариця?

Завмер весь світ, усі людські серця.

Ти Сина Мати і Дочка Отця,

Улюбленая Духом Ти Дівиця.

Багато з нас не можуть впокоритись.

Сказати Богу своє ствердне: «Так.»

Відчувши світу й насолоди смак,

На небо не встигаємо дивитись.

2.Відвідини Єлизавети

«І почула Єлизавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлизавета сповнилася Святим Духом»(Лк 2,11)

Прийшла у гості родичка Свята

І тільки-но ласкаво привіталась

Дитя у лоні з радості всміхалось

Така могутня, а в душі проста.

Від привітання в мить відкрились очі.

Прозріла у душі Єлизавета.

Пробравшись крізь недобрі зла тенета.

Зійшлись дві долі – людські та жіночі.

Тут допомога, тут підтримка і розрада,

Людські стосунки на межі любові.

Так сталась зустріч. Все невипадково.

І тут урок для нас, і тут порада.

3.Народження

«Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь»(Лк 2,11)

Він народився в яслах і на сіні,

Нехай так само Він народиться в серцях,

І знов, і ще раз навіть без кінця,

Дарує мир для кожної родини.

Як основне покликання для жінки

Та краща нагорода для сім’ї

Любов’ю очі сповнились її.

Любов’ю матері. Лунало в серці дзвінко.

Він народився, як проста людина,

Від Непорочної, без жодного гріха,

В житті дорога їх чекала нелегка,

А Мати лиш жила для Свого Сина.

4.Жертвування

«Мої очі бачили Твоє спасіння, що Ти приготував перед усіма народами, світло на просвіту поганам, і на славу Твого люду - Ізраїля»(Лк 2,30-31)

У Симеона на руках Месія

Це Той, Кого чекав старець у храмі.

У серці з трепетом і радості сльозами

Дитятко жертвують тут Йосип і Марія.

Він даний Богом і для Нього буде жити.

Ця жертва складена для кожного урок,

Що з Господом є цінний перший крок,

І треба по житті із Ним ходити.

Ми маєм кожну справу жертвувати.

Печаль чи радість, кожне добре діло.

Себе віддати серцем всім і тілом.

І прощення за всі гріхи благати.

5.Знайдення Ісусу у храмі

«Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?»(Лк 2,49)

Загубим річ – одні переживання.

Думки і дії, все перемішалось.

Тривога в серці Матері зростала.

«Знайти Його», - одне Її бажання.

І ми шукаймо Господа Ісуса

У пошуках проходимо крізь брами,

А Він живе у серці і у храмі,

Лиш тільки з Ним здолаємо спокуси.

А Він чекає, жде нас, щоб навчити,

Як часто ми цього не помічаєм.

Шукаєм, маємо, здобувши – знов втрачаєм,

Щоби натомість із Ісусом жити.

РОЗАРІЙ СВІТЛА

6.Хрещення в Йордані

«Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голу, зійшов на Нього»(Лк 3,22)

Чекав Ісуса вже Йоан Хреститель,

Розрівнював дорогу для Христа,

А Ти і тут була – свята й проста,

Бо Син Твій – Він і є Спаситель.

Коли ми, люди, змиємо той гріх?!

І «християни» не буде лиш слово

Й любов почне рости навколо?

Не смуток – радість і не плач, а сміх.

Своїм Ти прикладом, о Господи благий

Нам показав, що маємо чинити

З Тобою твердо починами жити,

Бо Ти могутній в Трійці Пресвятій.

7.Весілля в Кані Галилейській

«Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до Нього: «Вина в них нема»(Йо 2,3)

А на прохання Жінки перше чудо.

Величної, що Матір’ю зоветься

І Син на це прохання відгукнеться,

Й Вона за Своїх діток не забуде.

Тут воду на вино перемінивши,

Нам диво показав просте, звичайне,

Додав іще одну спасіння тайну

У простоті нам істину відкривши.

Тому просімо у Марії допомоги,

Звертаймося до Неї у потребах,

Вона ж бо знає і покаже шлях до неба

І перед Нею Син відкрив дороги.

8.Проголошення Божого Царства

«Потім послав їх проголошувати Боже Царство»

(пор. Мт 10,5; Лк 10,1)

Задумайтесь: для чого варто жити?

Сім’я, робота, діти – це важливо,

А царства Божого ми прагнем особливо.

Людей і Бога маємо любити.

І кожен з нас осягне те небесне,

Бо на землі по різному буває

Ніщо не вічне, все колись минає.

Нехай по смерті знов душа воскресне.

Він об’явив народу Царство Боже

Заради чого жити показав,

Щоб на шлях праведний з нас кожен став,

І що б не сталось – Господь переможе.

9.Преображення на горі

«Це Син мій возлюблений, слухайтесь Його!» (Лк 3,22)

Гора Тавор для Божої прослави,

Кусочок неба лиш на мить відкрилось

Апостоли уже б там оселились

Посівши переможців лави.

І там була присутня Божа Мати

За цим спостерігали Її очі

Духовні, материнські і жіночі,

Щоб потім світу все це розказати.

Ісус постав у сяйві пресвятому,

Хай наше серце добротою сяє

І радо Господа завжди приймає

Й радіє завжди Хлібові живому.

10.Встановлення Євхаристії

«Чиніть це на мій спомин»(Лк 22,19)

Прийшов. Сховався в хлібі і вині.

Перемінивши Кров святу і Тіло,

А наше серце полум’ям горіло.

Ти запалив його всім нам, мені.

Неоціненний скарб – святе Причастя.

Ти просишся у серце увійти,

А ми, негідні, хочемо втекти

Від того, що даруєш Ти нам щастя.

Я хочу скласти ось за це подяку

Твоя любов так проявляється у цьому.

Отак би крикнути і світові цілому –

Прийміть Ісуса ви без переляку.

СТРАЖДАЛЬНИЙ РОЗАРІЙ

11. Ісус в Гетсиманії

«Отче…тільки хай не моя, а твоя буде воля» (Лк 22,42)

Свідомо йти на муки і терпіння

Обтяжений гріхами всього світу.

За нас і піт, і кров Твої пролиті.

За кожного. Ведеш нас до спасіння.

Так Він просив Отця про порятунок,

Хоч згідний з волею прийняв гіркую Чашу.

Гріхи мої, гріхи всі разом. Наші.

Спасителя від нас такий «дарунок».

А смерті не повинні ми боятись,

Коли живемо з Богом повсякчас,

Не знаємо, коли настане час,

На Його волю треба покладатись.

12.Бичування

«Його рани нас вилікували» (пор.Іс.53,5)

До сліз проймає, серце розриває.

Знущання над Ісусом неймовірні,

А Він такий величний і покірний,

Усе сприймає і усім прощає.

А Ти, Маріє, як це пережила?

Мабуть від болю не один раз мліла

Надія, віра і любов жевріла

Ти з Ним була, Його не залишила.

А хто кати?! Прості, звичайні люди.

Хіба ми теж не можем ними стати,

Коли не вміємо прощати, співчувати

І грішимо, як Господа забудем.

13.Коронування терням

«Царство моє не від цього світу» (Йо 18,36)

Ти Цар. Та не від цього світу.

Ти коронований вінцем терпіння

Із терня кров свята стікає на каміння.

Ідеш на смерть, щоб нам щасливо жити.

Ти Цар. Чого ж не впокорились?

Іще тоді перед тобою всі народи.

Це Ти даєш всім вічну нагороду,

А ми для Тебе жити не навчились.

Ти Цар. Марія ж є Цариця.

Все понад світом, понад всім живим.

Схиляю голову – є Матір і є Син,

Є милосердя чистого криниця.

14.Хресна дорога

«Не плачте надо мною, але плачте на собою і над вашими дітьми» (Лк 23,28)

«Розпни!». Під крики Він рушав.

В останню путь свого життя земного.

Любив людей і не чинив їм злого.

Та через них Він падав і ставав.

Вона ішла. Вона все бачила і знала.

І кожен крок ступала, як і Він.

Я знов зроблю Їм до землі уклін.

Вона, як Він – і падала й ставала.

Це Їхня жертва. А яка є наша?

Яка подяка, слава? Лиш прохання.

Дорога хресна – перша і остання.

Чи зробить хтось, щоб опустіла Чаша?

15. Розп’яття і смерть на хресті

«Звершилось!»(Йо 19,30)

Він для людей простяг Свої побиті руки.

Його розп’яли просто, за любов.

Стікає дорогоцінна Божа кров.

І на закінченні перед смертельні муки.

Який урок?! Тут справа про спасіння.

Отець на смерть за нас дав в жертву Сина.

Я б’юся в груди, я кажу: «Моя провина!»

Я можу зменшити Його терпіння.

Маріє, це й Тобі завдало муки.

Співвідкупителькою Ти зовешся.

Та в славі разом з Сином піднесешся.

Зустрінетесь удвох після розлуки.

СЛАВНИЙ РОЗАРІЙ

16.Воскресіння

«Мир вам»(Йо 20,19)

Тріумф! Воскрес! Співають Алілуя!

Настав час слави, час хвали для Бога!

Ось істина, ось справжня перемога!

«Мир з Вами», - я у серці чую.

Хто ще не вірить – очі відкривайте.

Перемогла одвічная любов

І «Алілуя» у серцях лунає знов.

На славу Господа ликуйте і співайте.

Ти знала, Він воскресне після смерті

Ти вірила, Ти вірою жила.

О Божа Мати, й Ти перемогла,

Віддавши також Свого Сина в жертву.

17.Вознесіння

«Я з вами по всі дні, аж до кінця світу» (Мт 28,20)

Зібрав усіх, щоб з ними попрощатись

Й піти додому, де Він нас чекає.

Де в милосерді всіх благословляє

І обіцяє нами піклуватись.

До неба очі – Він у славі йде.

Відкрились хмари, ось де справжній дім.

Звіщаймо істину Господню всюди й всім.

Хай мир Господній у серцях буде.

Мета для нас – на небо підійнятись.

Пройшовши довгую життя дорогу.

Просім Марію про опіку й допомогу.

На Неї можемо завжди ми покладатись.

18.Зіслання Святого Духа

«Дістанете ви силу Святого Духа. Будете моїми свідками» (Ді 1,8)

На п’ятдесятий день Дух істини зійшов

Наповнив землю і спустився з неба

У Тобі, Утішителю, потреба

Серця наповнив і зворушив кров.

Апостолам і учням був посланий.

Їхня душа відчинена для Тебе,

Тебе нам у житті безмежно треба,

Такий Ти в повсякденності чеканий.

Нам розум просвіти Собою.

Навчи нас мудрості, даруй натхнення

І покажи навернення й смирення,

Серця по вінці наповни любов’ю.

19.Внебовзяття Діви Маріїі

«Благословити тебе будуть всі народи» (Лк 1,48)

Життя величне і незвична смерть.

Душею й тілом Ти на небо взята.

Святе життя і це за нього плата.

Душа любов’ю переповнилася вщерть.

З долини сліз на небо заступила,

Спокійно залишала світ Цариця.

Пренепорочна Матір і Дівиця,

Яку ангели понесли на крилах.

Царице миру, молишся за нас.

Візьми усіх людей до Царства Свого.

Даруй нам ласки і рятуй від злого

І не забудь, коли настане смерті час.

20.Коронування Діви Марії

«Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі тоді скаже: «Прийдіть благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу»

(Мт 25,31-34)

Вклоняються Їй хори ангелят,

Співають славу херувими, серафими.

Благословенна Ти поміж святими

І Захисниця для невинних Ти ягнят.

Покірна, щира, повна благодаті

У серце Непорочне нас впусти.

Молись за кожного від горя захисти

Дозволь слова любові нам сказати.

Велична, славна, Ти небес зінице.

Тебе шаную і люблю, о Мати.

В житті з Тобою прагну я ступати,

Розраднице, Опоро і Царице!