Той, що був малого росту, став великим в очах Христа

Читаючи розповідь про Закхея, можна зауважити, як автор підкреслив недосконалість чоловіка, котрий хотів побачити Ісуса. Здається, що це було зроблено із особливим акцентом і не зовсім делікатно «бо був малого росту», але і не випадково.
Мати якийсь недолік для людей сьогоднішнього і того часу – це справжня кара
Куди не глянь оком, як всюди агітується досконалість тіла і матеріального добра, де тільки не прихили вухо, як всюди говориться про найкраще і, як переконують, що саме без нього життя практично не буде можливим і повноцінним.
Дехто ціле життя бореться, щоб мати найкраще і бути кращим від усіх і в цьому ціле життя проходить. Лише з часом пізнає, що не дано завжди бути першим, найкращим, маючи все в ідеальному стані, або щоб не було не гірше, як в інших. Дещо можеш змінити, а з дечим все ж таки потрібно примиритися.
Доказувати іншим
Коли ти маєш якусь трудність чи недосконалість і не зумієш знайти із цим миру, не матимеш внутрішнього спокою, зауваж, що ти тоді стараєшся перед всіма показувати свою правоту, відстоювати свою достойність, свою честь, повагу до себе. Не завжди ці методи є добрими.
Закхей мав фізичну ваду і цей недолік компенсував своєю вищістю у соціальному і матеріальному світі. Здобуваючи вищість в суспільному становищі, усував свою “нищість” в людських очах. І хоч був малого росту, але становищем та грішми перевершував багатьох.
Для Закхея багатства було гарантією його вищості над іншими. Здобувши це, він мав би бути досить задоволеним і щасливим. Та все ж йому чогось бракувало. Він чогось шукав. Мабуть того, що кожен з нас шукає: правдивого щастя.
Ми мабуть всі перейшли шлях Закхея
Це було тоді, коли ми мріяли, що нашим щастям буде тоді, коли ми матимемо більше від інших. І коли це сталось і коли ми доказали іншим, тоді чомусь хвилина щастя швидко скінчилась і ми далі відчули, що нам чогось таки бракує – духовних цінностей.
Христос прийшов, щоб себе умалити. Не возвисити!
Коли Христос побачив недосконалу, малого росту людину, то полюбив його таким, яким він був, недосконалим як фізично, так і духовно. Відчувши любов, Закхей вже не мав страху, щоб себе незручно почувати перед високим чоловіком. Ісусові нічого не потрібно було доказувати, пояснювати і виправдовуватися.
Так є! Перед Богом ми не маємо мати страху за нашу недосконалість. Бог нас приймає такими, якими ми є! Він хоче, щоб ми приймали правду про себе. Йому подобається, коли ми є правдиві перед Ним.
Життя від правдивої зустрічі змінюється
Правдивість і щирість – це добрий початок духовного життя. Без цього не можна буде уявити духовний зріст, з яким приходить благословення.
Щоб цього осягнути, потрібно відкинути бажання вивищуватися над і перед іншими. Христос, як колись Закхею, так і сьогодні нам каже: «злізай швидко! Хочу бути з Тобою» Хочу бути тобою, з таким яким ти є!
Закхей, після зустрічі із Христом, змінився. А ти?
Дехто каже: я вже скільки років ходжу до церкви і не змінююся. Може потрібно переглянути свою поведінку перед Богом? Адже всі, хто був правдивим перед Богом, той отримував сокрушення серця і натхнення до змін у житті.
Цінності міняються. Дивним був факт, що Закхею вже не потрібно було багатство, щоб себе вивищувати. Він отримав те, що ні одне багатство не могло гарантувати йому – вищість в очах Бога.
А який ти є в Божих очах?