Щоб прийняти святе, ми повинні відмовитися від злого

Коли приходимо до храму, стаємо на молитву чи просто перебуваємо у Божій присутності, то часто маємо бажання немов набратися святості. Це бажання є цілком природнє. Ми шукаємо за добрими людьми і добрим середовищем, бо відчуваємо, що від того ми самі стаємо добрішими.
Бог нас радо благословить і охоче дарує нам свої ласки, освячує нас. Ми добре знаємо, який є наслідок від Божої благодаті. Саме тому часто її шукаємо і використовуємо кожну можливість наповнитися нею. І добре робимо.
Та потрібно пригадати, що є той “інший”, котрий не хоче, щоб ми були з Богом. Він постійно слідкує за нами, щоб нас спокусити і звести до гріха. Гірка правда, що ми не завжди виграємо у цій духовній боротьбі.
Але не потрібно журитися, ми робимо все, що в наших силах, а Бог нас готовий простити, звичайно, що при умові, коли покаємось і навернемось.
Покаятися – це означає, що глибоко усвідомити свою помилку і жалувати за скоєний вчинок, тобто не радіти з того. Це також – сокрушитися серцем і, навіть, плакати за скоєне.
Навернутися – це постанова виправитися, це тверде рішення змінити життя, це зробити все можливе, щоб знову не впасти у той же самий гріх.
Один із обов’язкових моментів покаяння і навернення – це відречення сатани і всього злого. Цю чи подібну відмову потрібно робити якомога частіше. Так же само часто потрібно відновлювати приречення бути з Богом!
Таке відречення ми зробили в часі нашого хрищення, або це зробили разом з нами, сподіваючись, що ми, коли би цілковито вживали розум, цього не заперечували би. Хрещення – це зачислення до спасенного Божого люду, це звільнення від тенет диявола, це духовний лік для нашої душі. Його отримали даром, і його потрібно час від часу собі пригадувати, віновлюючи тепер вже свідомо!
Дуже добре також благодарити всіх тих людей, які посприяли тому, щоб цей дар був у нас, що не затримали від нас духовної їжі так, як і тілесної.

Відречення від і всього злого і приречення бути з Богом

Відречення сатани
Хрещеник (хрещениця) обертається до дверей храму.
Священик: Чи відрікаєшся сатани, і всіх діл його, і всіх ангелів його, і всього служіння його, і всієї гордині його?
Хрещеник (хрещениця), або хресні батьки: Відрікаюся.
Чи відрікаєшся сатани, і всіх діл його, і всіх ангелів його, і всього служіння його, і всієї гордині його?
Хрещ.: Відрікаюся.
Чи відрікаєшся сатани, і всіх діл його, і всіх ангелів його, і всього служіння його, і всієї гордині його?
Хрещ.: Відрікаюся.
Чи ти відрікся (відреклася) сатани?
Хрещ.: Відрікся (відреклася).
З’єднання з Христом
Хрещеник (хрещениця) обертається лицем до престолу.
Священик: Чи з’єднуєшся з Христом?
Хрещеник (хрещениця): З’єднуюся.
Священик: Чи з’єднуєшся з Христом?
Хрещеник (хрещениця): З’єднуюся.
Священик: Чи з’єднуєшся з Христом?
Хрещеник (хрещениця): З’єднуюся.
Священик: Чи з’єднався (з’єдналася) ти з Христом?
Хрещ.: З’єднався (з’єдналася)
Священик: Чи віруєш йому?
Хрещ.: Вірую Йому як цареві і Богу.
І мовить Символ віри.

Всі мовимо молитву Вірую
Священик: Чи з’єднався (з’єдналася) ти з Христом?
Хрещ.: З’єднався (з’єдналася)
Священик: Чи з’єднався (з’єдналася) ти з Христом?
Хрещ.: З’єднався (з’єдналася)
І поклонися йому.
Хрещеник (хрещениця) поклоняється, кажучи :
Поклоняюся Отцю і Сину, і Святому Духові, Тройці єдиносущній і нероздільній.

проповідь була виголошена в Торжестві Богоявлення. Хрищення Г.Н.І.Х.